С т а т т я 112. Поняття спільної
власності
Майно може належати на праві спільної власності
двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним
та іншим громадським організаціям, або державі і
одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним
та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком
громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням
часток (часткова власність) або без визначення часток
(сумісна власність).
С т а т т я 113. Право спільної
часткової власності
Володіння, користування і розпорядження майном при
спільній частковій власності провадиться за згодою
всіх учасників, а при відсутності згоди * спір вирішується
судом. Не може бути встановлено такий порядок користування
жилим будинком, при якому учаснику спільної часткової
власності виділяються в користування тільки непридатні
для проживання або підсобні приміщення (підвал,
коридор, комора тощо). Кожний учасник спільної часткової
власності відповідно до своєї частки має право на
доходи від спільного майна, відповідає перед третіми
особами по зобов'язаннях, пов'язаних з спільним
майном, і повинен брати участь у сплаті всякого
роду податків і платежів, а також у витратах по
утриманню і зберіганню спільного майна. Кожний учасник
спільної часткової власності має право на оплатне
або безоплатне відчуження іншій особі своєї частки
в спільному майні. (Із змінами, внесеними Указом
ПВР N 278-11 від 20.05.85)
С т а т т я 114. Право привілейної
купівлі частки в спільній власності
При продажу частки в спільній власності сторонній
особі решта учасників спільної часткової власності
має право привілейної купівлі частки, що продається
по ціні, за якою вона продається, і на інших рівних
умовах, крім випадку продажу з прилюдних торгів.
Продавець частки в спільній власності зобов'язаний
повідомити в письмовій формі решту учасників спільної
часткової власності про намір продати свою частку
сторонній особі з зазначенням ціни та інших умов,
на яких продає її. Якщо решта учасників спільної
часткової власності відмовиться від здійснення права
привілейної купівлі або не здійснить цього права
щодо будинків протягом одного місяця, а щодо іншого
майна протягом десяти днів з дня одержання повідомлення,
продавець вправі продати свою частку будь-якій особі.
Якщо кілька учасників спільної часткової власності
виявили бажання придбати частку в спільній власності,
право вибору покупця надається продавцю. При продажу
частки з порушенням права привілейної купівлі інший
учасник спільної власності протягом трьох місяців
може звернутися до суду з позовом про перевід на
нього прав і обов'язків покупця. (Із змінами, внесеними
Указом ПВР N 2135-8 від 15.10.73)
С т а т т я 115. Виділ частки
з спільного майна
Кожний з учасників спільної часткової власності
має право вимагати виділу своєї частки з спільного
майна. Якщо угоди про спосіб виділу не досягнуто,
то за позовом будь-кого з учасників майно ділиться
в натурі, коли це можливо без нерозмірної шкоди
для його господарського призначення. В противному
разі власник, що виділяється, одержує грошову компенсацію.
С т а т т я 116. Звернення стягнення
на частку в спільному майні
Кредитор учасника спільної часткової власності вправі
пред'явити позов про виділ частки його боржника
для звернення на неї стягнення.
С т а т т я 118. Порядок користування
жилим будинком, що є спільною частковою власністю
Якщо учасники спільної часткової власності на жилий
будинок за угодою між собою встановили порядок користування
відособленими приміщеннями будинку (квартирами,
кімнатами) відповідно до частки кожного і така угода
нотаріально посвідчена і зареєстрована у виконавчому
комітеті місцевої Ради народних депутатів, то вона
обов'язкова і для особи, яка згодом придбає частку
в спільній власності на цей будинок.
С т а т т я 119. Наслідки надбудови,
прибудови або перебудови будинку, що є спільною
частковою власністю
Коли учасник спільної часткової власності на жилий
будинок збільшить в ньому за свій рахунок корисну
площу будинку шляхом прибудови, надбудови або перебудови,
проведеної за згодою решти учасників і в установленому
порядку, частки учасників у спільній власності на
будинок і порядок користування приміщеннями в ньому
підлягають відповідній зміні.
УГОДИ - ДОГОВОРИ
С т а т т я 41. Поняття і види
угод
Угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані
на встановлення, зміну або припинення цивільних
прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми
і дво- або багатосторонніми (договори).
С т а т т я 42. Форма угод
Угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі
(простій чи нотаріальній). Угода, для якої законом
не встановлена певна форма, вважається також укладеною,
якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду.
Мовчання визнається виявом волі укласти угоду у
випадках, передбачених законодавством.
С т а т т я 43. Усні угоди
Угоди, що виконуються під час їх укладення, можуть
укладатись усно, якщо інше не встановлено законодавством
Союзу РСР і Української РСР. У випадках, коли угоди
між організаціями або між організацією і громадянином
укладаються в усній формі, організація, яка оплатила
товари або послуги, повинна одержати від другої
сторони письмовий документ, що стверджує одержання
грошей і підстави їх одержання.
С т а т т я 44. Письмові угоди
Повинні укладатись у письмовій формі: 1) угоди державних,
кооперативних та інших громадських організацій між
собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених
у статті 43 цього Кодексу, та окремих видів угод,
для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР
і Української РСР;
2) угоди громадян між собою на суму понад сто карбованців,
звинятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу,
та інших угод, передбачених законодавством Союзу
РСР і Української РСР;
3) інші угоди громадян між собою, відносно яких
закон вимагає додержання письмової форми. Письмові
угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають.
Якщо громадянин внаслідок фізичної вади, хвороби
або з будь-яких інших причин не може власноручно
підписатися, то за його дорученням угоду може підписати
інший громадянин. Підпис останнього повинен бути
засвідчений організацією, в якій працює або навчається
громадянин, що укладає угоду, або житлово-експлуатаційною
організацією за місцем його проживання, або адміністрацією
стаціонарного лікувально-профілактичного закладу,
в якому він перебуває на лікуванні, або органом
чи службовою особою, що вчиняють нотаріальні дії.
С т а т т я 45. Наслідки недодержання
форми угоди
Недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне
за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий
наслідок прямо зазначено в законі. Недодержання
форми зовнішньоторговельних угод і порядку їх підписання
(стаття 568 цього Кодексу) тягне за собою недійсність
угоди.
С т а т т я 46. Наслідки недодержання
простої письмової форми
Недодержання простої письмової форми, що вимагається
законом (стаття 44 цього Кодексу), позбавляє сторони
права в разі спору посилатися для підтвердження
угоди на показання свідків, а у випадках, прямо
зазначених у законі, тягне за собою недійсність
угоди з наслідками, передбаченими частиною другою
статті 48 цього Кодексу.
С т а т т я 47. Обов'язковість
нотаріальної форми і наслідки її недодержання
Нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у
випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих
випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність
угоди з наслідками, передбаченими частиною другою
статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю
або частково виконала угоду, що потребує нотаріального
посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального
оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони,
яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому
разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
С т а т т я 48. Недійсність
угоди, яка не відповідає вимогам закону
Недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону,в
тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх
дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана
повернути другій стороні все одержане за угодою,
а при неможливості повернути одержане в натурі *
відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки
недійсності угоди не передбачені законом.
С т а т т я 52. Недійсність
угоди, укладеної громадянином, визнаним недієздатним
Недійсною є угода, укладена громадянином, визнанимнедієздатним
через душевну хворобу або недоумство. До такої угоди
застосовуються наслідки, передбачені статтею 51
цього Кодексу.
С т а т т я 53. Недійсність
угоди, укладеної неповнолітнім віком від п'ятнадцяти
до вісімнадцяти років
Угода, укладена неповнолітнім віком від п'ятнадцяти
до вісімнадцяти років без згоди його батьків (усиновителів)
або піклувальника, може бути визнана судом недійсною
за позовом батьків (усиновителів) або піклувальника.
Якщо така угода визнана недійсною, застосовуються
наслідки, передбачені статтею 51 цього Кодексу.
Правила цієї статті не поширюються на угоди, що
укладаються відповідно до частини другої статті
13 цього Кодексу.
С т а т т я 54. Недійсність
угоди, укладеної громадянином, обмеженим у дієздатності
внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними
засобами
Угода, укладена без згоди піклувальника громадянином,
обмеженим у дієздатності внаслідок зловживання спиртними
напоями або наркотичними засобами, визнається судом
недійсною за позовом піклувальника. Якщо така угода
визнана недійсною, застосовуються наслідки, передбачені
статтею 51 цього Кодексу. Правила цієї статті не
поширюються на дрібні побутові угоди.
С т а т т я 55. Недійсність
угоди, укладеної громадянином, нездатним розуміти
значення своїх дій
Угода, укладена громадянином, хоч і дієздатним,
але який в момент її укладення перебував у такому
стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій
або керувати ними, може бути визнана судом недійсною
за позовом цього громадянина. Якщо така угода визнана
недійсною, то кожна з сторін зобов'язана повернути
другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості
повернення одержаного в натурі * відшкодувати його
вартість. Стороні, яка в момент укладення угоди
не могла розуміти значення своїх дій або керувати
ними, відшкодовуються другою стороною понесені витрати,
втрата або пошкодження її майна, якщо вона знала
або повинна була знати про такий стан особи, що
уклала з нею угоду.
С т а т т я 56. Недійсність
угоди, укладеної внаслідок помилки
Угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне
значення, може бути визнана недійсною за позовом
сторони, яка діяла під впливом помилки. Якщо така
угода визнана недійсною, то кожна з сторін зобов'язана
повернути другій стороні все одержане за угодою,
а при неможливості повернення одержаного в натурі
* відшкодувати його вартість. Крім того, сторона,
за позовом якої угода визнана недійсною, вправі
вимагати від другої сторони відшкодування витрат,
втрати або пошкодження свого майна, якщо доведе,
що помилка виникла з вини другої сторони. Якщо це
не буде доведено, особа, за позовом якої угода визнана
недійсною, зобов'язана відшкодувати другій стороні
понесені нею витрати, втрату або пошкодження її
майна.
С т а т т я 57. Недійсність
угоди, укладеної внаслідок обману, насильства,
погрози, зловмисної угоди представника однієї
сторони з другою стороною або збігу тяжких обставин
Угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози,
зловмисної угоди представника однієї сторони з другою
стороною, а також угода, яку громадянин був змушений
укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок
збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною
за позовом потерпілого або за позовом державної
чи громадської організації. Якщо угода визнана недійсною
з однієї з зазначених підстав, то потерпілому повертається
другою стороною все одержане нею за угодою, а при
неможливості повернення одержаного в натурі * відшкодовується
його вартість. Майно, одержане за угодою потерпілим
від другої сторони (або належне йому), звертається
в доход держави. При неможливості передати майно
в доход держави в натурі * стягується його вартість.
Крім того, потерпілому відшкодовуються другою стороною
понесені ним витрати, втрата або пошкодження його
майна.
С т а т т я 58. Недійсність
мнимої і удаваної угод
Недійсною є угода, укладена лише про людське око,
без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода).
Якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду
(удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють
ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.
С т а т т я 59. Момент, з якого
угода вважається недійсною
Угода, визнана недійсною, вважається недійсною з
моменту її укладення. Проте, якщо з самого змісту
угоди випливає, що вона може бути припинена лише
на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється
на майбутнє.
С т а т т я 60. Наслідки недійсності
частини угоди
Недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності
інших її чаcтин, оскільки можна припустити, що угода
була б укладена і без включення недійсної її частини.
С т а т т я 61. Угоди, укладені
під умовою
Угода визнається укладеною під відкладальною умовою,
якщо сторони поставили виникнення прав і обов'язків
у залежність від обставини, щодо якої невідомо,
станеться вона чи не станеться. Угода визнається
укладеною під скасувальною умовою, якщо сторони
поставили припинення прав і обов'язків у залежність
від обставини, щодо якої невідомо, станеться вона
чи не станеться. Якщо настанню умови недобросовісно
перешкодила сторона, якій настання умови невигідне,
то вважається, що умова настала. Якщо настанню умови
недобросовісно сприяла сторона, якій настання умови
вигідне, то вважається, що умова не настала.
ВИТРЕБУВАННЯ МАЙНА
С т а т т я 145. Витребування
майна власником від добросовісного набувача
Якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала
права його відчужувати, про що набувач не знав і
не повинен був знати (добросовісний набувач), то
власник вправі витребувати це майно від набувача
лише в разі, коли майно загублене власником або
особою, якій майно було передане власником у володіння,
або викрадено у того чи іншого, або вибуло з їх
володіння іншим шляхом поза їх волею. Витребування
майна з підстав, зазначених у частині першій цієї
статті, не допускається, якщо майно було продано
в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Якщо майно набуто безоплатно від особи, яка не мала
права його відчужувати, власник вправі витребувати
майно в усіх випадках.
С т а т т я 238. Відповідальність
продавця за відсудження проданої речі у покупця
Якщо третя особа на підставі, що виникла до продажу
речі, пред'явить до покупця позов про її відібрання,
покупець зобов'язаний притягти продавця до участі
в справі, а продавець зобов'язаний вступити в цю
справу на стороні покупця. Непритягнення покупцем
продавця до участі в справі звільняє продавця від
відповідальності перед покупцем, коли продавець
доведе, що, взявши участь у справі, він міг би запобігти
вилученню речі у покупця. Продавець, який був притягнений
покупцем до участі в справі, але не взяв в ній участі,
позбавляється права доводити неправильність ведення
справи покупцем.
С т а т т я 239. Обов'язок продавця
в разі відсудження проданої речі
Якщо в силу рішення суду, арбітражу або третейського
суду продана річ вилучена у покупця, продавець зобов'язаний
відшкодувати покупцеві понесені ним збитки. Угода
сторін про звільнення або обмеження відповідальності
продавця недійсна, якщо продавець, знаючи про існування
прав третьої особи на продавану річ, навмисно приховав
це від покупця
ПРЕДСТАВНИЦТВО I ДОВIРЕНIСТЬ
С т а т т я 62. Представництво
Угода, укладена однією особою (представником) від
імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження,
що грунтується на довіреності, законі або адміністративному
акті, безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні
права і обов'язки особи, яку представляють. Повноваження
можуть також випливати з обстановки, в якій діє
представник (продавець в роздрібній торгівлі, касир
тощо). Представник не може укладати угоди від імені
особи, яку він представляє, ні у відношенні себе
особисто, ні у відношенні другої особи, представником
якої він одночасно є. Не допускається укладення
через представника угоди, яка за своїм характером
може бути укладена лише особисто, а так само інших
угод, зазначених у законі.
С т а т т я 63. Наслідки укладення
угоди особою, не уповноваженою на це або з перевищенням
повноважень
Угода, укладена від імені другої особи особою, не
уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням
повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні
права і обов'язки для особи, яку представляють,
лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.
Наступне схвалення угоди особою, яку представляють,
робить угоду дійсною з моменту її укладення.
С т а т т я 64. Довіреність
Довіреністю визнається письмове уповноваження, яке
видається однією особою іншій особі для представництва
перед третіми особами. Довіреність юридичній особі
може бути видана тільки на укладення угод, що не
суперечать її статутові (положенню) або загальному
положенню про організації даного виду.
С т а т т я 65. Форма довіреності
Довіреність на укладення угод, що потребують нотаріальної
форми, а також на вчинення дій щодо державних, кооперативних
та інших громадських організацій повинна бути нотаріально
посвідчена, за винятком випадків, передбачених у
цьому Кодексі, та інших випадків, коли спеціальними
правилами допущена інша форма довіреності. До нотаріально
посвідчених довіреностей прирівнюються:
1) довіреності військовослужбовців та інших осіб,
якіперебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях
та іншихвійськово-лікувальних закладах, посвідчені
начальниками, їхзаступниками по медичній частині,
старшими і черговими лікарями цих госпіталів, санаторіїв
та інших військово-лікувальних закладів; довіреності
військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових
частин, з'єднань, установ і військово-навчальних
закладів, де немає державних нотаріальних контор,
приватних нотаріусів, посадових осіб та органів,
що, вчиняють нотаріальні дії, також довіреності
робітників і службовців, членів їх сімей і членів
сімей військовослужбовців, посвідчені командирами
(начальниками) цих частин, з'єднань, установ і закладів;
3) довіреності осіб, які перебувають у місцях позбавлення
волі, посвідчені начальниками місць позбавлення
волі. Довіреність на одержання заробітної плати
та інших платежів, пов'язаних з трудовими відносинами,
на одержання винагороди авторів і винахідників,
пенсій, допомог і стипендій, грошей з ощадних кас,
а також на одержання кореспонденції, в тому числі
грошової і посилкової, може бути посвідчена організацією,
в якій довіритель працює або навчається, житлово-експлуатаційною
організацією за місцем його проживання, а також
адміністрацією стаціонарного лікувально-профілактичного
закладу, в якому він перебуває на лікуванні.
С т а т т я 67. Строк довіреності
Строк дії довіреності не може перевищувати трьох
років. Якщо строк у довіреності не зазначений, вона
зберігає силу протягом одного року з дня її вчинення.
Посвідчена державним нотаріусом довіреність, що
призначається для вчинення дій за кордоном і не
містить вказівки про строк її чинності, зберігає
силу до її скасування особою, яка видала довіреність.
Довіреність, в якій не зазначена дата її вчинення,
недійсна.
С т а т т я 68. Передоручення
Особа, якій видана довіреність, повинна особисто
вчинити ті дії, на які вона уповноважена. Вона може
передоручити їх вчинення іншій особі, якщо уповноважена
на це довіреністю або примушена до цього обставинами
для охорони інтересів особи, яка видала довіреність.
Довіреність, за якою повноваження передаються іншій
особі, повинна бути нотаріально посвідчена. Строк
дії довіреності, виданої за передорученням, не може
перевищувати строку дії основної довіреності, на
підставі якої вона видана. Особа, яка передала повноваження
іншій особі, повинна сповістити про це того, хто
видав довіреність, і одати йому необхідні відомості
про особу, якій передані повноваження. Невиконання
цього обов'язку покладає на особу, що передала повноваження,
відповідальність за дії особи, якій вона передала
повноваження, як за свої власні.
С т а т т я 69. Припинення довіреності
Чинність довіреності припиняється внаслідок :
1) закінчення строку довіреності;
2) скасування довіреності особою, яка її видала;
3) відмови особи, якій видана довіреність;
4) припинення юридичної особи, від імені якої видана
довіреність;
5) припинення юридичної особи, на ім'я якої видана
довіреність;
6) смерті громадянина, який видав довіреність, визнання
громадянина недієздатним, обмежено дієздатним або
безвісно відсутнім;
7) смерті громадянина, якому видано довіреність,
визнання громадянина недієздатним, обмежено дієздатним
або безвісно відсутнім.
Особа, яка видала довіреність, може в усякий час
скасувати довіреність або передоручення, а особа,
якій довіреність видана, - відмовитися від неї.
Угода про відмову від цього права недійсна. З припиненням
довіреності втрачає силу передоручення.
С т а т т я 70. Наслідки припинення
довіреності
Особа, яка видала довіреність, зобов'язана сповістити
про її скасування (пункт другий статті 69 цього
Кодексу) особу, якій довіреність видана, а також
відомих їй третіх осіб, для представництва перед
якими видана довіреність. Такий же обов'язок покладається
на правонаступників особи, що видала довіреність,
а у відповідних випадках * на опікуна або піклувальника.
Права і обов'язки, що виникли внаслідок дій особи,
якій видана довіреність до того, як ця особа дізналася
або повинна була дізнатися про її припинення, зберігають
силу для того, хто видав довіреність, і його правонаступників
щодо третіх осіб. Це правило не застосовується,
якщо третя особа знала або повинна була знати, що
дія довіреності припинилась. При припиненні довіреності
особа, якій вона видана, або її правонаступники
повинні негайно повернути довіреність.
ПОЗОВНА ДАВНIСТЬ
С т а т т я 71 Загальний строк
позовної давності
Загальний строк для захисту права за позовом особи,
право якої порушено (позовна давність), встановлюється
в три роки.
С т а т т я 72. Скорочені строки
позовної давності
Скорочені строки позовної давності встановлюються
законодавством Союзу РСР для окремих видів вимог,
що випливають з відносин, регулювання яких віднесено
до відання Союзу РСР, і цим Кодексом * для інших
вимог. Скорочені строки давності тривалістю в шість
місяців діють, зокрема, за позовами:
1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
2) про недоліки проданих речей (стаття 237 цього
Кодексу);
3) що випливають з поставки продукції неналежної
якості (стаття 249 цього Кодексу);
4) про явні недоліки в роботі, виконаній за договором
підряду (пункт третій частини першої статті 343
цього Кодексу);
5) про недоліки в роботі, виконаній за договором
побутового замовлення (частина третя статті 350
цього Кодексу). До позовів про приховані недоліки
в роботі, виконаній за договором підряду, застосовується
скорочений строк давності в один рік (пункт другий
частини першої статті 343 цього Кодексу), крім договорів
підряду на збудування будинків і споруд, однією
з сторіняких є громадянин (пункт перший частини
першої статті 343 цьогоКодексу).
С т а т т я 80. Наслідки закінчення
строку позовної давності
Закінчення строку позовної давності до пред'явлення
позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд,
арбітраж або третейський суд визнає поважною причину
пропуску строку позовної давності, порушене право
підлягає захистові.
КУПIВЛЯ -ПРОДАЖ
С т а т т я 227. Форма договору
купівлі-продажу жилого будинку
Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути
нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін
є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність
договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу
жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому
комітеті місцевої Ради народних депутатів.
С т а т т я 228. Ціна
Продаж майна провадиться за цінами, що встановлюються
за погодженням сторін, якщо інше не передбачено
законодавчими актами.
С т а т т я 229. Обов'язок продавця
попередити покупця про права третіх осіб на продавану
річ
При укладенні договору продавець зобов'язаний попередити
покупця про всі права третіх осіб на продавану річ
(право наймача, право застави, довічного користування
тощо). Невиконання цього правила дає покупцеві право
вимагати зменшення ціни або розірвання договору
і відшкодування збитків.
С т а т т я 230. Обов'язок продавця
зберігати продану річ
Якщо право власності (право оперативного управління)
переходить до покупця раніше передачі речі (стаття
128 цього Кодексу), продавець зобов'язаний до передачі
зберігати річ, не допускаючи її погіршення. Необхідні
для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати
продавцеві, якщо це передбачено договором.
С т а т т я 231. Наслідки невиконання
продавцем обов'язку передати річ
Якщо продавець на порушення договору не передає
покупцеві продану річ, покупець вправі вимагати
передачі йому проданої речі і відшкодування збитків,
завданих затримкою виконання, або, з своєї сторони,
відмовитись від виконання договору і вимагати відшкодування
збитків.
С т а т т я 232. Наслідки відмови
покупця прийняти куплену річ або оплатити її
Якщо покупець на порушення договору відмовиться
прийняти куплену річ або заплатити за неї встановлену
ціну, продавець вправі вимагати прийняття речі покупцем
і оплати ціни, а також відшкодування збитків, завданих
затримкою виконання, або, з своєї сторони, відмовитись
від договору і вимагати відшкодування збитків.
С т а т т я 233. Якість проданої
речі
Якість проданої речі повинна відповідати умовам
договору, а при відсутності вказівок у договорі
* вимогам, що звичайно ставляться. Річ, що продається
торговельною організацією, повинна відповідати стандартові,
технічним умовам або зразкам, встановленим для речей
цього роду, якщо інше не випливає з характеру даного
виду купівлі-продажу.
С т а т т я 234. Права покупця
в разі продажу йому речі неналежної якості
Покупець, якому продано річ неналежної якості, якщо
її недоліки не були застережені продавцем, вправі
за своїм вибором вимагати: або заміни речі, визначеної
в договорі родовими ознаками, річчю належної якості;
або відповідного зменшення купівельної ціни;
або безоплатного усунення недоліків речі продавцем
чи відшкодування витрат покупця на їх виправлення;
або заміни та такий же товар іншої моделі з відповідним
перерахуванням купівельної ціни; або розірвання
договору з відшкодуванням покупцеві збитків.
Порядок реалізації цих прав визначається Законом
України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 )
Стаття 235. Строки пред'явлення
претензій у зв'язку з недоліками проданої речі
Покупець вправі заявити продавцеві претензію з приводу
незастережених продавцем недоліків проданої речі,
на яку невстановлено гарантійний строк, якщо недоліки
були виявлені протягом шести місяців з дня передачі,
стосовно нерухомого майна - не пізніше трьох років
з дня передачі їх покупцю, а якщо день передачі
нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно
перебувало у покупця до укладення договору купівлі-продажу
- з дня укладення договору купівлі-продажу.
С т а т т я 237. Строк давності
за позовом про недоліки проданої речі
Позов з приводу недоліків проданої речі може бути
пред'явлений не пізніше шести місяців з дня відхилення
претензії, а якщо претензія не заявлена або день
її заявлення встановити неможливо - не пізніше шести
місяців з дня закінчення строку, встановленого для
заявлення претензії (статті 235, 236 цього Кодексу).
МIНА
С т а т т я 241. Договір міни
За договором міни між сторонами провадиться обмін
одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь
у міні, вважається продавцем того майна, яке він
дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує.
Договір міни, в якому однією або обома сторонами
є державні організації, може бути укладений лише
у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР
і Української РСР.
С т а т т я 242. Застосування
до договору міни правил купівлі-продажу
До договору міни застосовуються відповідно правила
про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає
з змісту відносин сторін.
ДАРУВАННЯ
С т а т т я 243. Договір дарування
За договором дарування одна сторона передає безоплатно
другій стороні майно у власність. Договір дарування
вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.
Дарування громадянами майна державним, кооперативним
або іншим громадським організаціям може бути обумовлено
використанням цього майна для певної суспільно корисної
мети.
С т а т т я 244. Форма договору
дарування
Договір дарування на суму понад 500 карбованців,
а при даруванні валютних цінностей * на суму понад
50 карбованців повинен бути нотаріально посвідчений.
Договір дарування громадянином майна державній,
кооперативній або іншій громадській організації
укладається в простій письмовій формі. До договорів
дарування нерухомого майна застосовуються правила
статті 227 і цього Кодексу.
С т а т т я 238. Відповідальність
продавця за відсудження проданої речі у покупця
Якщо третя особа на підставі, що виникла до продажу
речі, пред'явить до покупця позов про її відібрання,
покупець зобов'язаний притягти продавця до участі
в справі, а продавець зобов'язаний вступити в цю
справу на стороні покупця. Непритягнення покупцем
продавця до участі в справі звільняє продавця від
відповідальності перед покупцем, коли продавець
доведе, що, взявши участь у справі, він міг би запобігти
вилученню речі у покупця. Продавець, який був притягнений
покупцем до участі в справі, але не взяв в ній участі,
позбавляється права доводити неправильність ведення
справи покупцем.
С т а т т я 239. Обов'язок продавця
в разі відсудження проданої речі
Якщо в силу рішення суду, арбітражу або третейського
суду продана річ вилучена у покупця, продавець зобов'язаний
відшкодувати покупцеві понесені ним збитки. Угода
сторін про звільнення або обмеження відповідальності
продавця недійсна, якщо продавець, знаючи про існування
прав третьої особи на продавану річ, навмисно приховав
це від покупця.
МАЙНОВИЙ НАЙОМ
С т а т т я 256. Договір майнового
найму
За договором майнового найму наймодавець зобов'язується
надати наймачеві майно у тимчасове користування
за плату.
С т а т т я 257. Форма договору
майнового найму
Договір майнового найму між громадянами на строк
більше одного року повинен бути укладений у письмовій
формі. Договір найму майна державних, кооперативних
та інших громадських організацій повинен бути укладений
у письмовій формі, за винятком випадків, передбачених
окремими правилами.
С т а т т я 258. Строк договору
майнового найму
Строк договору майнового найму визначається за погодженням
сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством.
(Із змінами, внесеними Законом N 2554-12 від 07.07.92)
С т а т т я 259. Укладення договору
майнового найму без зазначення строку
Коли договір майнового найму укладено без зазначення
строку, він вважається укладеним на невизначений
строк і кожна із сторін вправі відмовитися від договору
в будь-який час, попередивши про це в письмовій
формі другу сторону за три місяці. (Із змінами,
внесеними Законом N 2554-12 від 07.07.92)
С т а т т я 260. Продовження
користування майном після закінчення строку договору
В разі продовження користування майном після закінчення
строку договору при відсутності заперечень з боку
наймодавця договір вважається поновленим на невизначений
строк і кожна з сторін вправі в будь-який час відмовитись
від договору, попередивши про це другу сторону за
один місяць. (Із змінами, внесеними Законом N 2554-12
від 07.07.92)
С т а т т я 262. Надання майна
наймачеві
Наймодавець зобов'язаний надати наймачеві майно
у стані, що відповідає умовам договору і призначенню
майна. Наймодавець не відповідає за недоліки майна,
які були ним застережені при укладенні договору.
С т а т т я 263. Наслідки ненадання
майна наймачеві
Коли наймодавець не надає у користування наймачеві
зданого в найом майна, наймач вправі витребувати
від нього це майно (стаття 208 цього Кодексу) і
вимагати відшкодування збитків, завданих затримкою
виконання, або з свого боку відмовитись від договору
і стягнути збитки, завдані його невиконанням.
С т а т т я 264. Обов'язки наймодавця
по утриманню зданого в найом майна
Наймодавець зобов'язаний провадити за свій рахунок
капітальний ремонт зданого в найом майна, якщо інше
не передбачено законом або договором. Невиконання
цього обов'язку наймодавцем дає наймачеві право
або зробити капітальний ремонт, що передбачений
договором чи викликається невідкладною необхідністю,
і стягнути з наймодавця вартість ремонту чи зарахувати
її в рахунок найомної плати; або розірвати договір
(стаття 270 цього Кодексу) і стягнути збитки, завдані
його невиконанням.
С т а т т я 265. Обов'язки наймача
Наймач зобов'язаний:
1) своєчасно вносити плату за користування майном;
2) користуватися майном відповідно до договору і
призначення майна;
3) підтримувати найняте майно у справному стані;
4) провадити за свій рахунок поточний ремонт, якщо
інше не встановлено законом або договором;
5) при припиненні договору найму * повернути майно
у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням
нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
С т а т т я 266. Зменшення найомної
плати
Наймач вправі вимагати відповідного зменшення найомної
плати, якщо через обставини, за які він не відповідає,
можливість передбаченого договором користування
найнятим майном істотно зменшилась.
С т а т т я 267. Здавання майна
в піднайом
Здавання наймачем найнятого майна в піднайом дозволяється
лише за згодою наймодавця, якщо інше не передбачено
законом або договором.
С т а т т я 268. Збереження
чинності договору найму при переході майна до
іншого власника
При переході права власності на здане в найом майно
від наймодавця до іншої особи договір найму зберігає
чинність для нового власника. Договір найму зберігає
чинність і при переході майна від однієї державної
організації (наймодавця) до іншої.
С т а т т я 269. Дострокове
розірвання договору на вимогу наймодавця
Наймодавець може пред'явити в суді, арбітражі або
в третейському суді вимогу про дострокове розірвання
договору найму, якщо наймач:
1) користується майном не відповідно до договору
або призначення майна;
2) навмисно або з необережності погіршує стан майна;
3) не вніс плати протягом трьох місяців з дня закінчення
строку платежу, а за договором побутового прокату
* протягом одного місяця, якщо більш короткі строки
не установлені типовим договором;
4) не зробить капітального ремонту в тих випадках,
коли за законом або за договором капітальний ремонт
лежить на обов'язку наймача.
С т а т т я 270. Дострокове
розірвання договору на вимогу наймача
Наймач може пред'явити в суді, арбітражі або в третейському
суді вимогу про дострокове розірвання договору найму:
1) якщо наймодавець не робить капітального ремонту,
що лежить на його обов'язку;
2) якщо майно в силу обставин, за які наймач не
відповідає, виявиться в стані, непридатному для
користування.
С т а т т я 271. Відповідальність
наймача за погіршення майна
В разі допущення наймачем погіршення найнятого майна
він повинен відшкодувати наймодавцеві збитки, якщо
не доведе, що погіршення майна сталося не з його
вини.
С т а т т я 272. Права і обов'язки
сторін у зв'язку з поліпшенням майна
В разі проведеного з дозволу наймодавця поліпшення
найнятого майна наймач має право на відшкодування
зроблених для цієї мети необхідних витрат, якщо
інше не передбачено законом або договором. Зроблені
наймачем без дозволу наймодавця поліпшення, якщо
їх можна відокремити без шкоди для майна і якщо
наймодавець не погодиться відшкодувати їх вартість,
можуть бути вилученінаймачем. Вартість поліпшень,
які зроблені наймачем без дозволу наймодавця і які
не можна відокремити без шкоди для майна, відшкодуванню
не підлягає.
